сприймати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	сприйма́ю	сприйма́в сприйма́ла	сприйма́тиму	—
Ти	сприйма́єш	сприйма́в сприйма́ла	сприйма́тимеш	сприйма́й
Він Вона Воно	сприйма́є	сприйма́в сприйма́ла сприйма́ло	сприйма́тиме	—
Ми	сприйма́єм(о)	сприйма́ли	сприйма́тимем(о)	сприйма́ймо
Ви	сприйма́єте	сприйма́ли		сприйма́йте
Вони	сприйма́ють	сприйма́ли	сприйма́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	сприйма́ючи
Дієприсл. мин. ч.	сприйма́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

сприй-ма́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікси: с-при-; корінь: -йм-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. відображаючи у своїй свідомості предмети і явища об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття, ставитися до чого-небудь, реагувати на щось певним чином. ◆ немає прикладів застосування.
2. осягати розумом сенс чого-небудь, осмислювати щось. ◆ немає прикладів застосування.
3. визначати задум, сенс і т. ін. чого-небудь зором, слухом тощо. ◆ немає прикладів застосування.
4. реагувати на які-небудь сигнали, звуки і т. ін. (про спеціальну апаратуру). ◆ немає прикладів застосування.
5. визнавати що-небудь, вважати його властивим, звичним для себе. ◆ немає прикладів застосування.
6. вступати в позитивну реакцію. ◆ немає прикладів застосування.
7. перен. запозичуючи що-небудь, робити його своїм надбанням. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

відображаючи у своїй свідомості предмети і явища об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття, ставитися до чого-небудь, реагувати на щось певним чином
Російськаru: воспринимать (ru)

осягати розумом сенс чого-небудь, осмислювати щось

визначати задум, сенс і т. ін. чого-небудь зором, слухом тощо

реагувати на які-небудь сигнали, звуки і т. ін.

визнавати що-небудь, вважати його властивим, звичним для себе

вступати в позитивну реакцію; сполучатися

запозичуючи що-небудь, робити його своїм надбанням

Джерела

• Словник УЛІФ: сприймати
• Сприймати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.