старорущина
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | старору́щина | — |
Р. | старору́щини | — |
Д. | старору́щині | — |
З. | старору́щину | — |
Ор. | старору́щиною | — |
М. | старору́щині | — |
Кл. | старору́щино* | — |
ста-ро-ру́-щи-на
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -стар-; інтерфікс: -о-; корінь: -рущ-; суфікс: -ин; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що староруська мова. ◆ Франко згадує про свіої молоді роки: «я писав фонетикою і провадив за неї гарячі спори з учителем історії і старорущини д-ром Антоневичем» Лаба В., «Творець українських маршів Ярослав Ярославенко: життєвий і творчий шлях.», 2000
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова з суфіксом -ин
- Українські слова морфемної будови слова R-i-R-s-f
- Слова з 11 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Русь/uk
- Мова/uk