струмінь
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | стру́мінь | стру́мені |
| Р. | стру́меню | стру́менів |
| Д. | стру́меневі стру́меню |
стру́меням |
| З. | стру́мінь | стру́мені |
| Ор. | стру́менем | стру́менями |
| М. | стру́меню | стру́менях |
| Кл. | стру́меню* | стру́мені* |
стру́-мінь
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- вузький потік води або якої-небудь іншої рідини чи газу (пари)
- вузький потік або неширока смужка світла, диму, полум'я, повітря і т. ін., що поширюється, спрямовується куди-небудь
- безперервний потік сипкої речовини
- рідко те саме, що струмок
- певна риса, особливість, властива кому-, чому-небудь або характерна для когось, чогось
- суспільний, науковий, літературний і т. ін. напрям, школа, течія. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми: струмінчик
- іменники: струм, струмок, струмування, струміння
- прикметники: струмковий, струмливий, струмовий,
- дієслова: струміти, струмувати
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |