сутяжник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | сутя́жник | сутя́жники |
Р. | сутя́жника | сутя́жників |
Д. | сутя́жникові сутя́жнику |
сутя́жникам |
З. | сутя́жника | сутя́жників |
Ор. | сутя́жником | сутя́жниками |
М. | сутя́жникові, сутя́жнику | сутя́жниках |
Кл. | сутя́жнике | сутя́жники |
су-тя́ж-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сутяж-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто сутяжничає, любить сутяжничати. Сутяжники притягли на засідання стародавню мапу, вишиту гладдю на величезному полотнищі шовку. М. та С. Дяченки, «Ритуал» ◆
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |