Українська

фор-те́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -фортец-; закінчення: -я.

військ., буд. укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]}
перен., уроч. надійний захист, опора, твердиня ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Сім'я — фортеця моя

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Японська_ja: 要塞 (ようさい), 城塞 (じょうさい), 砦 (とりで)

Список перекладів

У Вікіпедії є стаття

Фортеця

Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.