хабародавець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | хабарода́вець | хабарода́вці |
Р. | хабарода́вця | хабарода́вців |
Д. | хабарода́вцю хабарода́вцеві |
хабарода́вцям |
З. | хабарода́вця | хабарода́вців |
Ор. | хабарода́вцем | хабарода́вцями |
М. | хабарода́вці хабарода́вцеві хабарода́вцю |
хабарода́вцях |
Кл. | хабарода́вцю | хабарода́вці |
ха-ба-ро-да́-вець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -хабар-; інтерфікс: -о-; корінь: -дав-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА : [xɐbɐrɔˈdɑu̯et͡sʲ] (одн.), [xɐbɐrɔˈdɑu̯t͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- особа, яка дає/пропонує хабар. ◆ Упродовж доби на кордоні з Польщею прикордонники викрили двох хабародавців Джерело — Держприкордонслужба.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 5*a
- Українські слова з суфіксом -ець
- Українські слова морфемної будови слова R-i-R-s
- Слова з 12 букв/uk
- Людина/uk
- Агентиви/uk
- Корупція/uk
- Злочинці/uk
- Фінансові злочини/uk
- Хабарі/uk