хащаки
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | хащаки́ |
| Р. | — | хащакі́в |
| Д. | — | хащака́м |
| З. | — | хащаки́ |
| Ор. | — | хащака́ми |
| М. | — | хащака́х |
| Кл. | — | хащаки́ |
ха-ща-ки́
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 3b> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -хащак-; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
- МФА: [xɐʃt͡ʃɐˈkɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- поет. те ж саме, що хащі. ◆ Крізь хащаки, якими заросла протилежна від парку сторона, дістався до батьківського дому. Хімич М. Повернення Гриня Джерело — https://zhogoli.com.ua/images/zhurnal/Svitlo17.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Pluralia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3b
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Поетичні вирази/uk
- Слова з 6 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Непрохідність/uk
- Місця/uk
- Зарості/uk