царинник

Матеріал з Вікісловника
Див. також Царинник.

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. цари́нник цари́нники
Р. цари́нника цари́нників
Д. цари́нникові
цари́ннику 		цари́нникам
З. цари́нника цари́нників
Ор. цари́нником цари́нниками
М. цари́нникові, цари́ннику цари́нниках
Кл. цари́ннику цари́нники

ца-ри́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -царин-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. сторож, охоронник на царині (у 1 - 2 знач.) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ сторож, охоронник

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ людина

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=царинник&oldid=491425