цегельницький
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | цеге́льницький | цеге́льницька | цеге́льницьке | цеге́льницькі |
| Р. | цеге́льницького | цеге́льницької | цеге́льницького | цеге́льницьких |
| Д. | цеге́льницькому | цеге́льницькій | цеге́льницькому | цеге́льницьким |
| З. | цеге́льницького (іcт.) цеге́льницький (неіст.) |
цеге́льницьку | цеге́льницьке | цеге́льницьких (іст.) цеге́льницькі (неіст.) |
| О. | цеге́льницьким | цеге́льницькою | цеге́льницьким | цеге́льницькими |
| М. | цеге́льницькім цеге́льницькому |
цеге́льницькій | цеге́льницькім цеге́льницькому |
цеге́льницьких |
це-ге́ль-ниць-кий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -цегель-; суфікси: -н-иць-к; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- належний чи властивий цегельнику. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |