церат
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | цера́т | цера́ти |
Р. | цера́та | цера́тів |
Д. | цера́тові цера́ту |
цера́там |
З. | цера́т | цера́ти |
Ор. | цера́том | цера́тами |
М. | на/у цера́ту | на/у цера́тах |
Кл. | цера́ту* | цера́ти* |
це-ра́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -церат-.
Вимова[ред.]
- МФА : [t͡seˈrɑt] (одн.), [t͡seˈrɑte] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- хім. сіль з аніоном, у якому церій має ступінь окиснення +4. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |