церемоніал

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	церемоніа́л	церемоніа́ли
Р.	церемоніа́лу	церемоніа́лів
Д.	церемоніа́лові церемоніа́лу	церемоніа́лам
З.	церемоніа́л	церемоніа́ли
Ор.	церемоніа́лом	церемоніа́лами
М.	на/у церемоніа́лу	на/у церемоніа́лах
Кл.	церемоніа́лу*	церемоніа́ли*

це-ре-мо-ні-а́л

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -церемоніал-.

Вимова

• МФА : [t͡seremɔnʲiˈɑl] (одн.), [t͡seremɔnʲiˈɑle] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розпорядок, установлений для якого-небудь обряду, церемонії. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. прийнята послідовність дій під час урочистої відправи, а також церковних та світських церемоній. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. у католицькій церкві: книга, яка містить детальні вказівки з церемоніалу єпископських богослужінь та деяких інших дій, що здійснюються єпископом або його стосуються. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

розпорядок, установлений для якого-небудь обряду, церемонії

прийнята послідовність дій під час урочистої відправи, а також церковних та світських церемоній

книга, яка містить детальні вказівки з церемоніалу єпископських богослужінь
Російськаru: церемониал (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: церемоніал