цуг
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | цу́г | *цу́ги |
| Р. | цу́гу | *цу́гів |
| Д. | цу́гові цу́гу |
*цу́гам |
| З. | цу́г | *цу́ги |
| Ор. | цу́гом | *цу́гами |
| М. | на/у цу́гу | *на/у цу́гах |
| Кл. | цу́гу* | *цу́ги* |
цу́г
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Корінь: -цуг-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- коні, воли і т. ін., запряжені поодинці або парами одне за одним.
- розм. ряд, валка возів, саней і т. ін., які ідуть услід одне за одним. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |