цісарець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ціса́рець | ціса́рці |
| Р. | ціса́рця | ціса́рців |
| Д. | ціса́рцеві ціса́рцю |
ціса́рцям |
| З. | ціса́рця | ціса́рців |
| Ор. | ціса́рцем | ціса́рцями |
| М. | ціса́рцеві ціса́рецю |
ціса́рцях |
| Кл. | ціса́рцю | ціса́рці |
ці-са́-рець
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -цісар-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |