черговик
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | чергови́к | черговики́ |
Р. | черговика́ | черговикі́в |
Д. | черговико́ві черговику́ |
черговика́м |
З. | черговика́ | черговикі́в |
Ор. | черговико́м | черговика́ми |
М. | черговико́ві черговику́ |
черговика́х |
Кл. | черговику́ | черговики́ |
чер-го-ви́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -черг-; суфікси: -ов-ик.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. той, хто перебуває на черзі. ◆ На Львівщині на квартирному обліку в населених пунктах області перебувають 75 439 сімей та одинаків. Обсяг необхідного житла для задоволення потреб черговиків в області становить 4 715 тис. м кв.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3b
- Українські слова з суфіксом -ов
- Українські слова з суфіксом -ик
- Українські слова морфемної будови слова R-s-s
- Розмовні вирази/uk
- Слова з 8 букв/uk
- Слова, відсутні у ВТССУМ
- Людина/uk
- Агентиви/uk
- Черга/uk