шкумильник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. шкуми́льник шкуми́льники
Р. шкуми́льника шкуми́льників
Д. шкуми́льникові
шкуми́льнику 		шкуми́льникам
З. шкуми́льника шкуми́льників
Ор. шкуми́льником шкуми́льниками
М. шкуми́льникові, шкуми́льнику шкуми́льниках
Кл. шкуми́льнику шкуми́льники

шку-миль-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -шкумиль-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал., зх.-поліс. неслухняна дитина, пустощі якої спричиняють шкумиль ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. капосник, каверзник, неслух, збиточник, шкодливець, пустун

Антоніми[ред.]

  1. молодець, молодчина

Гіпероніми[ред.]

  1. дитина

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=шкумильник&oldid=519792