шума

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. шума́ -
Р. шуми́ -
Д. шумі́ -
З. шуму́ -
О. шумо́ю -
М. шумі́ -
К. шумо́* -

шу-ма́

Іменник жіночого роду, відмінювання 1b-.


Корінь: -шум-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Дiалектичне, з карпатського регiону, Лемкiвщини (2).

Значення[ред.]

  1. діал. залишки соломи, що ними гатять греблі.
  2. діал. у карпатському регiонi: шуга́ — крихти криги, якi несе течiя пiсля зламу льодоставу, вони, стикаючись мiж собою та з перешкодами, видають гучний та глухий звук ◆ Шуми́ть i шамоти́ть шумка́ шума́… - «Шум» Б.-I. Антонич

Синоніми[ред.]

  1. шуга

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. крига

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • згрубілі форми:
  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ?? або звуконаслідувальне

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]