шума
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
Морфологічні та синтаксичні властивості [ред.]
шу-ма́
Іменник жіночого роду, відмінювання 1b-.
Корінь: -шум-; закінчення: -а
Вимова [ред.]
Семантичні властивості [ред.]
Дiалектичне, з карпатського регiону, Лемкiвщини (2).
Значення [ред.]
- діал. залишки соломи, що ними гатять греблі.
- діал. у карпатському регiонi: шуга́ — крихти криги, якi несе течiя пiсля зламу льодоставу, вони, стикаючись мiж собою та з перешкодами, видають гучний та глухий звук ◆ Шуми́ть i шамоти́ть шумка́ шума́… - «Шум» Б.-I. Антонич
Синоніми [ред.]
- шуга
Антоніми [ред.]
Гіпероніми [ред.]
- крига
Гіпоніми [ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми [ред.]
Споріднені слова [ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія [ред.]
Від ??
або звуконаслідувальне

