юстиція
 Див. також Юстиція.
|
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | юсти́ція | юсти́ції |
| Р. | юсти́ції | юсти́цій |
| Д. | юсти́ції | юсти́ціям |
| З. | юсти́цію | юсти́ції |
| Ор. | юсти́цією | юсти́ціями |
| М. | юсти́ції | юсти́ціях |
| Кл. | юсти́ціє* | юсти́ції* |
юс-ти-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -юстиц-; суфікс: -і-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- суд, судова діяльність держави; правосуддя
- сукупність державних органів, що займаються судочинством
- збірн., розм. юристи ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |