яничар
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
Морфологічні та синтаксичні властивості [ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | янича́р | янича́ри |
| Р. | янича́ра | янича́рів |
| Д. | янича́рові янича́ру |
янича́рам |
| З. | янича́ра | янича́рів |
| О. | янича́ром | янича́рами |
| М. | янича́рові янича́рі |
янича́рах |
| К. | янича́ре | янича́ри |
я-ни-ча́р
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.
Корінь: -яничар-
Вимова [ред.]
Семантичні властивості [ред.]
Значення [ред.]
- у султанській Туреччині — солдат регулярної піхоти, створеної в 14 столітті з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми [ред.]
Антоніми [ред.]
Гіпероніми [ред.]
Гіпоніми [ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми [ред.]
Споріднені слова [ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: яничари, яничарка, яничар-ага
- прикметники: яничарський
- дієслова:
- прислівники: по-яничарськи
Етимологія [ред.]
Від ??
