яничар
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | янича́р | янича́ри |
Р. | янича́ра | янича́рів |
Д. | янича́рові янича́ру |
янича́рам |
З. | янича́ра | янича́рів |
Ор. | янича́ром | янича́рами |
М. | янича́рові янича́рі |
янича́рах |
Кл. | янича́ре | янича́ри |
я-ни-ча́р
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -яничар-.
Вимова[ред.]
- МФА : [jɐneˈt͡ʃɑr] (одн.), [jɐneˈt͡ʃɑre] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у султанській Туреччині: солдат регулярної піхоти, створеної в 14 столітті з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|