ятіль
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ятіль | я́телі |
Р. | я́теля | я́телів |
Д. | я́телеві я́телю |
я́телям |
З. | я́теля | я́телів |
Ор. | я́телем | я́телями |
М. | я́телеві ятілю |
я́телях |
Кл. | я́телю | я́телі |
ятіль
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ятіль-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈjɑtʲilʲ] (одн.), [ˈjɑtelʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. те ж саме, що дятел, ятел; лісовий птах з довгим, гострим та міцним дзьобом (родина Picidae). [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |