єдинник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | єди́нник | єди́нники |
| Р. | єди́нника | єди́нників |
| Д. | єди́нникові єди́ннику |
єди́нникам |
| З. | єди́нника | єди́нників |
| Ор. | єди́нником | єди́нниками |
| М. | єди́нникові, єди́ннику | єди́нниках |
| Кл. | єди́ннике | єди́нники |
є-ди́н-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -єдин-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА : [jeˈdɪnːek] (одн.), [jeˈdɪnːeke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- платник єдиного податку. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |