інтеграл
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | інтегра́л | інтегра́ли |
| Р. | інтегра́ла | інтегра́лів |
| Д. | інтегра́лові інтегра́лу |
інтегра́лам |
| З. | інтегра́л | інтегра́ли |
| Ор. | інтегра́лом | інтегра́лами |
| М. | на/у інтегра́лі | на/у інтегра́лах |
| Кл. | інтегра́лу* | інтегра́ли* |
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -інтеграл-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- матем. границя суми нескінченно великої кількості нескінченно малих частин, отриманих певним способом з відповідної функції ◆ невизначений інтеграл від даної функції
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми: інтегральчик
- іменники: інтегратор
- прикметники: інтегральний
- дієслова: інтегрувати
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від лат. integer - цілий.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: інтеграл
- Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.