*čudo
 |
Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики. |
Невідома[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
ču-do
Відмінювання *čudo (основа на -es-)
| Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
|---|---|---|---|
| Називний | *čudo | *čudesě | *čudesa |
| Родовий | *čudese | *čudesu | *čudesъ |
| Давальний | *čudesi | *čudesьmа | *čudesьmъ |
| Знахідний | *čudo | *čudestě | *čudesa |
| Орудний | *čudesьmь | *čudesьmа | *čudesy |
| Місцевий | *čudese | *čudesu | *čudesьхъ |
| Кличний | *čudo | *čudesě | *čudesa |
Вимова[ред.]
- МФА: [tʃʲudɔ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Похідні слова[ред.]
- Праслов’янська: *čudъnъ(jь)
- Церковнослов’янська: чѹдо
- Західнослов’янські мови:
- Південнослов’янські мови:
- Східнослов’янські мови:
Етимологія[ред.]
Пояснюють як іменник із суфіксом *-d від дієслова псл. *čuti, що може сягати піє. *keudos.
Джерела[ред.]
Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1977. Выпуск 4: *čaběniti — *děl'a / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1977. — 235 с.