Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Невідома
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

a-bo

Вимова[ред.]

МФА: [a bɔ]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

сполучник або.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Похідні слова[ред.]

Західнослов’янські мови:
- Лужицькі:
  - Верхньолужицька: abo
  - Нижньолужицька: abo
- Старопольська: abo
- Словацька: abo
- † Словінська: ãbɵ
Східнослов’янські мови:
- Давньоруська: або
- Білоруська: або
- Російська: або
- Українська: або

Етимологія[ред.]

Сполучник, похідний від псл. *a і псл. *bo. Зважаючи на поширеність цього сполучника з-поміж усієї російської тільки в західних і південних її говорах, ЭССЯ пропонує це, як і в українській і білоруській, запозичення з польської, у якій виник складніший сполучник пол. albo. Отож у давності цю лексему обмежували тільки західнослов'нські мови. Не є ймовірне припущення про походження від a li bo.

Джерела[ред.]

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.

Невідома[ред.]