*ljuby

Матеріал з Вікісловника
Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Праслов’янська
[ред.]

Етимологія[ред.]

Іменник виник унаслідок відокремлення від прикметника псл. *ljubъ. Один із небагатьох іменників на -ū-, що є абстрактним (пор. псл. *cěly). Викликають сумніви ст.-чеська luby й н.-лужицька lubwja. На думку С.П.Бернштейна, наявність двоїстості в ст.-російській мові любовь - любȏвь свідчить про запозичений характер слова. До того ж болг. любов запозичено з літературної російської. З іще більшим обґрунтуванням думка про міжслов'янське вторинне запозичення могла б стосуватися пол. Lubow як власне ім'я з відсутністю інших продовжень від псл. *ljuby, -ъve (слід було б очікувати пол. *lubew).

Іменник[ред.]

ж. *ljuby

  1. кохання, любов, прив'язаність

Споріднені слова[ред.]

Джерела[ред.]

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1988. Выпуск 15: *lětina — *lokačь / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1988. — 263 с.