victor
Латинська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Наз. | victor | victōrēs |
| Род. | victōris | victōrum |
| Дав. | victōrī | victōribus |
| Знах. | victōrem | victōrēs |
| Абл. | victōre | victōribus |
| Кл. | victor | victōrēs |
vic-tor
Іменник, чоловічий рід, третя відміна.
Корінь: -vict-; суфікс: -or-
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈu̯iktor]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- переможець ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??