ακούω

Матеріал з Вікісловника

Грецька
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

α-κού-ω

Дієслово.

число однина множина
особа перша (εγώ) друга (εσύ) третя (αυτός, αυτή, αυτό) перша (εμείς) друга (εσείς) третя (αυτοί, αυτές, αυτά)
теперішній час ακούω ακούς ακούει ακούμε ακούτε ακούνε
минулий час (нед. вид) άκουγα άκουγες άκουγε ακούγαμε ακούγατε άκουγαν
минулий час (док. вид) άκουσα άκουσες άκουσε ακούσαμε ακούσατε άκουσαν
умовний спосіб ακούσω ακούσεις ακούσει ακούσουμε ακούσετε ακούσουν

Корінь: -ακού- ; закінчення:


Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. чути ◆ немає прикладів застосування.
  2. слухати ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??