ακούω
Грецька[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
α-κού-ω
Дієслово.
число | однина | множина | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
особа | перша (εγώ) | друга (εσύ) | третя (αυτός, αυτή, αυτό) | перша (εμείς) | друга (εσείς) | третя (αυτοί, αυτές, αυτά) |
теперішній час | ακούω | ακούς | ακούει | ακούμε | ακούτε | ακούνε |
минулий час (нед. вид) | άκουγα | άκουγες | άκουγε | ακούγαμε | ακούγατε | άκουγαν |
минулий час (док. вид) | άκουσα | άκουσες | άκουσε | ακούσαμε | ακούσατε | άκουσαν |
умовний спосіб | ακούσω | ακούσεις | ακούσει | ακούσουμε | ακούσετε | ακούσουν |
Корінь: -ακού- ; закінчення: -ω
Вимова[ред.]
- МФА: [aˈkuo]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??