умовний спосіб
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Вимова[ред.]
- МФА: [uˈmɔu̯nɪi̯ ˈspɔsib]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. граматична категорія, що виражає не реально виявлену дію, а лише бажану або можливу за певних умов.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |