Шаблон:етимологія:зіхати

зіха́ти «роззявляти рота, позіхати; спускати дух (про мерця)», позіха́ти, позяха́ти Пі, по́зіх, [позіха́чка] ЛЖит, по́зіхи, позіхо́ти, роззіха́тися; — рос. зе́хать «дивитися», зеха́ть «кричати», зе́ха «роззява», білор. зяха́ць «хапати повітря», сербохорв. зијèхати «позіхати», словен. zéhati «тс.»;— очевидно, psl. *zexati, пов'язане з zevati, укр. зіва́ти; кореневе x, можливо, з'явилось під впливом vьzdyxati, укр. зітха́ти, укр. здиха́ти.— Skok 111 655—656. — Див. ще зів.