праслов'янської форми *kopa, від якої також виникли укр. копа́, болг. копа́ «копиця, скирд (сіна, соломи)», діал. ко́па «чубук, живець виноградної лози», «перо цибулі з насінням», мак. копа «скирд, стіг», сербохорв. ко̏па «копиця, скирд, стіг, купа».
