Шаблон:етимологія:лакей

лаке́й, лаке́йство, лакейчу́к «лакей, лакей-хлопчик», лакеюва́тий «з лакейською душею», лаке́йствувати, лакейчукува́ти, лакеюва́ти;— р. бр. болг. лакей, пол. lokaj, [łokaj], ч. словац. lokaj, в.-луж. lakaj, мак. лакеј, сербохорв. ла̀ке̄ј, словен. lakáj;— через посередництво російської і, можливо, голландської мов (нідерл. lakei) запозичено з французької; фр. laquais «лакей» походить від ісп. lасауо, яке через нгр. ούλακης «тс.» зводиться до тур. ulak «кур’єр, гонець, вістовий».— Фасмер II 452; КЭСРЯ 232; Преобр. І 430—431; Sławski IV 325— 326; Brückner 301; Machek ESJČ 338; Holub— Lyer 292; БЕР III 290; Matzenauer 243.— Пор. льо́кай.