лакей
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | лаке́й | лаке́ї |
| Р. | лаке́я | лаке́їв |
| Д. | лаке́єві лаке́ю |
лаке́ям |
| З. | лаке́я | лаке́їв |
| Ор. | лаке́єм | лаке́ями |
| М. | лаке́ї лаке́єві лаке́ю |
лаке́ях |
| Кл. | лаке́ю* | лаке́ї* |
ла-ке́й
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.
Корінь: -лакей-.
Вимова
[ред.]- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- слуга у панів або при ресторані, готелі ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен., зневажл. той, хто підлабузнюється, вислужується перед ким-небудь; підлабузник [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
- ↑ підлабузник
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від лаке́й, лаке́йство, лакейчу́к «лакей, лакей-хлопчик», лакеюва́тий «з лакейською душею», лаке́йствувати, лакейчукува́ти, лакеюва́ти;— р. бр. болг. лакей, пол. lokaj, [łokaj], ч. словац. lokaj, в.-луж. lakaj, мак. лакеј, сербохорв. ла̀ке̄ј, словен. lakáj;— через посередництво російської і, можливо, голландської мов (нідерл. lakei) запозичено з французької; фр. laquais «лакей» походить від ісп. lасауо, яке через нгр. ούλακης «тс.» зводиться до тур. ulak «кур’єр, гонець, вістовий».— Фасмер II 452; КЭСРЯ 232; Преобр. І 430—431; Sławski IV 325— 326; Brückner 301; Machek ESJČ 338; Holub— Lyer 292; БЕР III 290; Matzenauer 243.— Пор. льо́кай.
Переклад
[ред.]| слуга у панів або при ресторані, готелі | |
| той, хто підлабузнюється, вислужується перед ким-небудь; підлабузник | |
Джерела
[ред.]- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5