Шаблон:етимологія:левада

укр. левада «присадибна ділянка землі з сінокосом, городом чи садом; площа біля церкви» (О), лівада «квітник на городі» (Мо) рос. левада, білор. лявада, д.-рус. ливада «лука», пол. lewada (з укр.), болг. ливада, мак. ливада, сербохорв. ли̏вада, словен. liváda; сер.-грец. λιβάδιον «лука, зрошена рівнина» пов’язане з λείβω «ллю, проливаю», λοιβή «узливання» (на честь богів), спорідненими з лат. lībo «справляю узливання богам, жертвую», лит. líeti «лити», лат. liet, psl. liti (тс.), укр. ли́ти — Пономарів Мовозн. 1973/5, 64—65; Акуленко 132; Фасмер II 493; ГСЭ III 114; Преобр. І 441; Горяев 183; Sławski IV 185—186; БЕР III 389-390; Bern. 1 725; Mikl. EW 171; Frisk II 96—97.— Див. ще лити