Шаблон:етимологія:пролог²

пролог «вступ; початок»; — рос. проло́г, білор. прало́г, пол. чеськ. в.-луж. prolog, словац., словен. rológ, схв. пролог, ст.-слов. прологъ «тс.»; — у давньоруський період могло бути запозичене через старослов’янську мову з грецької; в новітній час запозичено з французької мови; prologue «пролог» через лат. prologus зводиться до гр. πρόλογος «вступ; передмова». — СІС² 686; Фасмер III 375 Kopaliński 790; Holub—Lyer 396; РЧДБЕ 591; Dauzat 591.— Див. ще проло́г¹.