пролог

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	проло́г	проло́ги
Р.	проло́га	проло́гів
Д.	проло́гу проло́гові	проло́гам
З.	проло́г	проло́ги
Ор.	проло́гом	проло́гами
М.	на/в проло́гу	на/в проло́гах
Кл.	проло́гу*	проло́ги*

про-ло́г

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пролог-.

Вимова

• • МФА: [prɔˈlɔɦ]

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. вступна частина літературного або музичного твору ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. вступне слово актора, вступна арія співака перед початком вистави або сцена, що передує основній дії ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   2. перен. початок чого-небудь, вступ до чогось ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

1. літературний твір, музичний твір
2. вистава
3. утвір, твір

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Вступна частина літературного або музичного твору
Англійськаen: prologue (en) Білоруськаbe: прало́г (be) чол., прадслоўе (be) сер. Російськаru: пролог (ru) чол. Японськаja: プロローグ (ja) (purorōgu)

вступне слово актора
Білоруськаbe: прало́г (be) чол.

початок чого-небудь, вступ до чогось
Білоруськаbe: прало́г (be) чол.

Джерела

• Пролог // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.