пролог
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | проло́г | проло́ги |
Р. | проло́га | проло́гів |
Д. | проло́гу проло́гові |
проло́гам |
З. | проло́г | проло́ги |
Ор. | проло́гом | проло́гами |
М. | на/в проло́гу | на/в проло́гах |
Кл. | проло́гу* | проло́ги* |
про-ло́г
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -пролог-.
Вимова
[ред.]- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- вступна частина літературного або музичного твору [≠ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- вступне слово актора, вступна арія співака перед початком вистави або сцена, що передує основній дії [≠ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. початок чого-небудь, вступ до чогось [≠ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Вступна частина літературного або музичного твору | |
вступне слово актора | |
|
початок чого-небудь, вступ до чогось | |
|
Джерела
[ред.]- Пролог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.