Шаблон:етимологія:раз¹

раз «¹один момент повторюваної дії; випадок; (числ.) один; (присл.) одного разу; (ст.) удар, слід від удару», рази́на «разок», разі́вка «поле, зоране один раз» Нед, разови́к «артист, запрошуваний на разові виступи», разо́к «(зменш, від раз)-, низка (намиста); (борозна, слід, риса», разко́м «зразу; разом», ра́зно «дружно», разо́м, ра́зовий «одноразовий», разо́ви́й «(у виразі: разова мука) «просіяний один раз через сито», разкува́ти «їсти один раз на день», разува́ти ««тс.; молоти на грубе борошно Корз», враз, вра́зний «однаковий, рівномірний» Ж, відра́зу, до́раз «зразу, зараз же; досить, доволі» Ж, дора́зу «зразу», зра́зу, за́ра «тепер», за́раз Л, за́раз, зара́з, заразі́ськи «зараз же, негайно» Ж, за́разічки «зараз», зара́зо́м СУМ, Ж, за́ре «тепер, зараз» Л, на́ра́з, нара́зі́ «у першу мить; поки що, зараз», на-разу «спочатку» Ж, ора́з «враз», одра́зу, разура́зний «постійний», ура́з; — рос. білор. болг. раз, д.-рус. разъ, пол. {{lang|sk|в.-луж. н.-луж. raz, чеськ. ráz «раз (при рахуванні); удар; характер», сербохорв. ра̑з «полиця у плуга; совок для вирівнювання зерна в мірці»; — psl. *razъ «удар», пов’язане чергуванням голосних з rězati «різати» чергуванням голосних з rezati «різати»; вважається також (Skok III 115—116) похідним від raziti «разити»; — споріднене з лит. rúožas «смуга, ділянка», rėžti «різати; ударяти», лат. ruôza «височина, горб; лука; смуга; ряд», д.-грец. ῥώξ «щілина, вузький прохід», ῥήγνυμι «пробиваю, ламаю, розриваю, розверзаюся», ῥάσσω (атт. ῥάττω) «зштовхую, ввергаю»; праіндоєвр. *urēg’h-/*urōg’h- «різати». — Фасмер III 432—433; КЭСРЯ 378; Булаховський Нариси 56; Лопатин ЭИРЯ IV 39; Преобр. II 176—177; Brückner 454—455; Machek ESJČ 509; Holub—Кор. 310; Schuster-Šewc 1208—1209; Būga RR I 476, II 340, 348, 547; Boisacq 840, 847; Frisk 644, 645. — Пор. рази́ти, разо́вка, рі́зати.