Шаблон:етимологія:романтизм

романти́зм, романтиза́ція, рома́нтик, рома́нтика, романти́чний, романтизува́ти; — рос. романти́зм, білор. раманты́зм, пол. romantyzm, чеськ. romantismus, словац. romantizmus, в.-луж. romantiski «романтичний», болг. романти́зъм, мак. романти́зам, сербохорв. романтѝзам, словен. romantízem; — запозичення з французької мови; фр. romantisme утворено від фр. romantique «романтичний», похідного від фр. romant (ст.) (>фр. roman «роман»), що є зворотним утворенням від пізнього лат. rōmānicē «на народній латині», пов'язаного з лат. rōmānanus «римський». — СІС² 736; Будагов Ист. слов 224—239; Kopaliński 849—850; Holub— Lyer 423; Klein 1355; Dauzat 637. — Див. ще рома́н¹, рома́нський.