Шаблон:етимологія:їхати

ї́хати, ї́ду, їхави́ця «їзда»;— рос. е́хать, білор. е́хаць, др. ѣхати, пол. jechać, ст. jachać, чеськ. jeti, jechati, jachati, ст. jěti, словац. jachať, в.-луж. jěć jěchać, н.-луж. jěś, jěchaś, болг. я́хам, сербохорв. ја̏хати, jȃти, слн. jahati, стсл. ѭхати; — psl. jaxati (префіксальна звукова форма -ехаti) <*jasati, похідне від *jěti «їхати» з суфіксальними -s- в інфінітиві і -d- в формах теп. ч. (як i-ti «іти»— i-d-ǫ «іду»); — споріднене з лит. jóti «їхати», лат. jât «їхати верхи», санскр. याति «їде, йде», yānaḥ «шлях», авар. yāiti «їде, йде», сер.-в.-нім. jan «безперервний ряд, лінія»; праіндоєвр.*̘̑iā- іти, їхати є похідним від *еі- «іти»; варіанти з ja- : jě- на початку слова (jachati : jěchati), очевидно, пояснюються змішуванням безпрефіксної і префіксальних форм подібно до jasti: sъn-ěsti (Мене ОЯ 96; Pedersen KZ 38, 312).— Критенко Вступ 517—518; Шанский ЭСРЯ І 5, 267; Фасмер II 9—10; Sławski І 542—543; Brückner 203—204; Holub—Кор. 152—153; Machek 221; Skok I 747; Bezlaj ESSJ I 217; ЭССЯ 8, 169—171; Bern. I 441—442; Trautmann 106; Иванов ВСЯ II 25—26; Pokorny 293—296. — Див. ще іти́.— Пор. їзда́.