їхати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | ї́ду | ї́хав | ї́хатиму | — |
| Ти | ї́деш | ї́хав ї́хала | ї́хатимеш | ї́дь |
| Він Вона Воно |
ї́де | ї́хав ї́хала ї́хало | ї́хатиме | — |
| Ми | ї́дем(о) | ї́хали | ї́хатимем(о) | — |
| Ви | ї́дете | ї́хали | ї́дьте | |
| Вони | ї́дуть | ї́хали | ї́хатимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | ї́хавши | |||
| Безособова форма | ||||
ї́·ха-ти
Корінь: -їх-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈjixɐte]
прослухати вимову?, файл- УФ: [й і́ х а т и]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рухатися, переміщатися в певному напрямку водою або суходолом за допомогою яких-небудь засобів пересування ◆ Їхав Кармель далі та все тільки оглядавсь на село Лани Марко Вовчок ◆ Назустріч їхала валка саней із хмизом Г. М. Хоткевич ◆ Я їхав машиною Яновський
- вирушати куди-небудь ◆ Він радить мені їхати звідси… не в Київ, а просто в Полтавщину Леся Українка ◆ Одначе що не кажи, а страшнувато їхати в далекий край? М. П. Стельмах
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Омоніми[ред.]
Пароніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| список споріднених слів | |
Етимологія[ред.]
Від ї́хати, ї́ду, їхави́ця «їзда»;— рос. е́хать, білор. е́хаць, др. ѣхати, пол. jechać, ст. jachać, чеськ. jeti, jechati, jachati, ст. jěti, словац. jachať, в.-луж. jěć jěchać, н.-луж. jěś, jěchaś, болг. я́хам, сербохорв. ја̏хати, jȃти, слн. jahati, стсл. ѭхати; — psl. jaxati (префіксальна звукова форма -ехаti) <*jasati, похідне від *jěti «їхати» з суфіксальними -s- в інфінітиві і -d- в формах теп. ч. (як i-ti «іти»— i-d-ǫ «іду»); — споріднене з лит. jóti «їхати», лат. jât «їхати верхи», санскр. याति «їде, йде», yānaḥ «шлях», авар. yāiti «їде, йде», сер.-в.-нім. jan «безперервний ряд, лінія»; праіндоєвр.*̘̑iā- іти, їхати є похідним від *еі- «іти»; варіанти з ja- : jě- на початку слова (jachati : jěchati), очевидно, пояснюються змішуванням безпрефіксної і префіксальних форм подібно до jasti: sъn-ěsti (Мене ОЯ 96; Pedersen KZ 38, 312).— Критенко Вступ 517—518; Шанский ЭСРЯ І 5, 267; Фасмер II 9—10; Sławski І 542—543; Brückner 203—204; Holub—Кор. 152—153; Machek 221; Skok I 747; Bezlaj ESSJ I 217; ЭССЯ 8, 169—171; Bern. I 441—442; Trautmann 106; Иванов ВСЯ II 25—26; Pokorny 293—296. — Див. ще іти́.— Пор. їзда́.
| список етимологічних зв'язків | |
jóti «їхати» jěś jěchaś jechać jachać jaxati (префіксальна звукова форма -ěxati)
jachati (jachati : jěchati) jěchati jasti sъn-ěsti јȁхати jȃти jân jachať jáhati аχать jeti jechati jachati jěti е́хать | |
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |