абощо
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]а·бо́-що
Прислівник; незмінний.
Корінь: --.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- уживається при переліку предметів (явищ і т. ін.) замість останнього з них, який не визначається; чи що, чи що інше, чи щось подібне ◆ Пораюсь там коло печі абощо. Марко Вовчок, «Не до пари» // «Народні оповідання», 1857—1865 рр. [СУМ-11] ◆ Їй прийшло до голови, що вона може не знайти Остапа, бо нічим не значила своєї дороги. Треба було ламати комиш абощо. М. М. Коцюбинський, «Дорогою ціною», 1902 р. [СУМ-11] ◆ — Е-ех! — позіхнув хтось у гурті, аж луна пішла кругом, — поборотися б з ким оце абощо… Степан Васильченко, «Оксана» [СУМ-11]
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |