абощо
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
а·бо́-що
Прислівник; незмінний.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- уживається при переліку предметів (явищ і т. ін.) замість останнього з них, який не визначається; чи що, чи що інше, чи щось подібне ◆ Пораюсь там коло печі абощо. Марко Вовчок, «Не до пари» // «Народні оповідання», 1857—1865 рр. [СУМ-11] ◆ Їй прийшло до голови, що вона може не знайти Остапа, бо нічим не значила своєї дороги. Треба було ламати комиш абощо. М. М. Коцюбинський, «Дорогою ціною», 1902 р. [СУМ-11] ◆ — Е-ех! — позіхнув хтось у гурті, аж луна пішла кругом, — поборотися б з ким оце абощо… Степан Васильченко, «Оксана» [СУМ-11]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |