Перейти до вмісту

акузатив

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

аку-за-ти́в

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --.

Вимова

[ред.]
    • МФА: одн. [ɐkʊzɐˈtɪu̯], мн. []
  • noicon

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. лінгв. знахідний відмінок [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Знахідний відмінок, або акузатив, — відмінок, яким у мовах номінативно-акузативної будови позначається об'єкт дії (прямий додаток) (з наук. літ.) [СУМ-20] ◆ Внеском у загальну теорію відмінків є теоретичне обґрунтування Є. Куриловичем і Е. Бенвеністом на матеріалі індоєвропейських мов похідності присубстантивного суб’єктного й об’єктного генітива від номінатива й акузатива (з наук. літ.) [СУМ-20]
Синоніми
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]