божевільно
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
бо-же-ві́ль-но
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Корінь: -божевіль-; суфікс: -н; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прислівник до божевільний. ◆ Пріська все божевільно дивилась на неї та тремтіла Панас Мирний
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |