божевільний

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. божеві́льний божеві́льна божеві́льне божеві́льні
Р. божеві́льного божеві́льної божеві́льного божеві́льних
Д. божеві́льному божеві́льній божеві́льному божеві́льним
З. божеві́льного (іcт.)
божеві́льний (неіст.)
божеві́льну божеві́льне божеві́льних (іст.)
божеві́льні (неіст.)
О. божеві́льним божеві́льною божеві́льним божеві́льними
М. божеві́льнім
божеві́льному
божеві́льній божеві́льнім
божеві́льному
божеві́льних

бо-же-ві́ль-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бож-; інтерфікс: -е-; корінь: -віль-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. людина як вільна людина по волі Божій, у якої в силу обставин з'явилися надзвичайні сили і здібності. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ як божевільний промчався козак, пригнувшись до шиї коня, і, здавалось, хрипів з ним разом Михайло Коцюбинський [1]
  2. людина, як вільна людина по волі Божій, волевиявлення якої у контексті ситуації сприймається негативно. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Тільки божевільний може відправитися на війну з цим світом , ◆ Хтось з натовпу прокоментував: “Од же божевільний, зараз спалиться, а потім думай гадай, що з його тілом робити”: “Так, точно, божевільний” - підхопив натовп. Тільки дим та вогонь було бачно через вікна хатиночки, думали вже що Сєвтух там й помер. Але через хвилину, вийшов божевільний, тримаючи на плечі хлопчика, а на руках немовля. Він одійшов од хати, обережно поклав дітей на землю, щось бубоніючи Михайло Васильченко [2] , ◆ І Павлусь зареготався, неначе й справді божевільний Іван Нечуй-Левицький [3]
  3. який має психічний розлад; психічнохворий. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Тихович здригнувся, глянув на двір і стрівся очима з божевільним мош-Дімою Коцюбинський
    1. у знач. ім. психічнохвора людина. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Не знаю, Чи се шпиталь, чи дім для божевільних Леся Українка
    2. який виражає божевілля. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Простоволоса, обірвана мати лізе на скелю, світить божевільними очима Збанацький
  4. зневажл. нерозсудливий, нерозважливий. [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ — Ох, я дурна та божевільна! Забула зайти до шевця! Квітка-Основ'яненко
    1. позбавлений розумного змісту (про вчинки, думки і т. ін.). [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Голова гаряча в дівчини, і в голові такі божевільні складалися плани Головко
  5. перен. дуже великий, сильний, надмірний ◆ Почне молитися [Параскіца] — і не може: якась сила душить за горло, проситься з грудей божевільним криком Коцюбинський [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Судячи за все первісно слово мало цілком нейтральне, а може навіть і позитивне значення - "людина, вільна перед Богом", "вільна людина по волі Божій" (адже в православ'ї свобода волі розглядається як один з найцінніших дарів Божих, даних людині, див. напр. http://azbyka.ru/dictionary/17/svoboda-all.shtml) і отже фактично було синонімом таких слів як "вільна людина", "козак" та ін. Однак поступово, з часом, слово набуло значення презирливо-негативного в сенсі "людина, яка не вміє скористатися своєю волею належним чином", "людина, яка зловживає своє волею", "людина, яка вільна занадто, черезмірно" і отже "людина, яка душевно неврівноважена". ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]