божевільний

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Прикметник.

Корінь: --

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. людина як вільна людина по волі Божій, у якої в силу обставин з'явилися надзвичайні сили і здібності ◆ як божевільний промчався козак, пригнувшись до шиї коня, і, здавалось, хрипів з ним разом Михайло Коцюбинський
2. людина, як вільна людина по волі Божій, волевиявлення якої у контексті ситуації сприймається негативно ◆ Тільки божевільний може відправитися на війну з цим світом , ◆ Хтось з натовпу прокоментував: “Од же божевільний, зараз спалиться, а потім думай гадай, що з його тілом робити”: “Так, точно, божевільний” - підхопив натовп. Тільки дим та вогонь було бачно через вікна хатиночки, думали вже що Сєвтух там й помер. Але через хвилину, вийшов божевільний, тримаючи на плечі хлопчика, а на руках немовля. Він одійшов од хати, обережно поклав дітей на землю, щось бубоніючи Михайло Васильченко , ◆ І Павлусь зареготався, неначе й справді божевільний Іван Нечуй-Левицький
3. який має психічний роз­лад; психічнохворий ◆ Тихович здригнувся, глянув на двір і стрівся очима з божевільним мош-Дімою Коцюбинський
   1. у знач. ім. психічнохвора людина ◆ Не знаю, Чи се шпиталь, чи дім для божевільних Леся Українка
   2. який виражає боже­вілля ◆ Простоволоса, обірвана мати лізе на скелю, сві­тить божевільними очима Збанацький
4. зневажл. нерозсудливий, нерозважливий ◆ — Ох, я дурна та божевільна! Забула зайти до шевця! Квітка-Основ'яненко
   1. позбавлений розумного змісту (про вчинки, думки і т. ін.) ◆ Голова гаряча в дівчини, і в голові такі божевільні складалися плани Головко
5. перен. дуже великий, сильний, надмірний ◆ Почне молитися [Параскіца] — і не може: якась сила душить за горло, проситься з грудей божевільним криком Коцюбинський

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Судячи за все первісно слово мало цілком нейтральне, а може навіть і позитивне значення - "людина, вільна перед Богом", "вільна людина по волі Божій" (адже в православ'ї свобода волі розглядається як один з найцінніших дарів Божих, даних людині, див. напр. http://azbyka.ru/dictionary/17/svoboda-all.shtml) і отже фактично було синонімом таких слів як "вільна людина", "козак" та ін. Однак поступово, з часом, слово набуло значення презирливо-негативного в сенсі "людина, яка не вміє скористатися своєю волею належним чином", "людина, яка зловживає своє волею", "людина, яка вільна занадто, черезмірно" і отже "людина, яка душевно неврівноважена". ??