ведля
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
вед-ля
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Корінь: -ведля-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ Ве́для образця: мысль ôтмѣнюються предметôвники, котори въ першôмъ па́дежѣ єдин. числà на якій мягкій спôлзвукъ, н. пр. кôсть, гусль, тѣнь, мышь, ро́зкôшь, нôчь, рѣчь, слабôсть, жолчь, страсть и проч. (цитата з бібліотеки Google Книги)
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |