предметівник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	предметівни́к	предметівники́
Р.	предметівника́	предметівникі́в
Д.	предметівнике́ві предметівнику́	предметівника́м
З.	предметівни́к	предметівники́
Ор.	предметівнико́м	предметівника́ми
М.	предметівнику́	предметівника́х
Кл.	предметівнике	предметівники́

пред-ме-тів-ни́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: пред-; корінь: -мет-; суфікс: -івник.

Вимова

• МФА : [predmetʲiu̯ˈnɪk] (одн.), [predmetʲiu̯neˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст., лінгв. те ж саме, що іменник. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Німецькаde: Gegenstandswort  чол., Substantivum (de) сер. Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Предметівни́к//Malorusko-nimetskyĭ slovar, Том 1 За Evhenyĭ Zhelekhovskyĭ с. 45 с.735