Українська

визнання (не зазначено розбиття на склади)

Іменник.

Альтернативні форми: визнаття́ (рідк.).

Корінь: --.

дія чи стан за значенням ви́знати; вважати кого-, що-небудь дійсним, справжнім, законним ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
дія чи стан за значенням ви́знати; признаватися в чому-небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати істинність чогось ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
дія чи стан за значенням ви́знати; вважати кого-, що-небудь за кого – що, ким, чим ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
те, в чому хто-небудь признається ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
загальна позитивна оцінка кого-небудь у суспільстві ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ?

Список перекладів
Англійська_en: будь ласка, додайте переклад, якщо можете Японська_ja: будь ласка, додайте переклад, якщо можете

Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5