що

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Займенник.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

I чого́, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також віщо, займ.

  1. також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін.
    ◆ Знаєш що? — уживається при поясненні чого-небудь, пропонуванні можливого виходу з якого-небудь становища і т. ін. у знач.: ось що.
    ◆ Що-що, а ... — уживається при виділенні, підкресленні винятковості предмета, явища, події і т. ін.
  2. пит. Уживається в функції прислівника у знач. чому?, з якої причини?
    ◆ За ві́що?; За що?; За що? Про що? — чому?, навіщо?
    ◆ Не знати чого (чому́) — невідомо нащо.
  3. пит. Уживається у функції прислівника мети у знач. для чого?, навіщо?, з якою метою? (у риторичному питанні – із знач. нічого).
    ◆ Заради чогонавіщо, нащо.
    ◆ Нема чого (що) з інфін. — уживається для заперечення яких-небудь дій, думок і т. ін.; не варто, не потрібно.
  4. пит., тільки в наз. в. Уживається у функції присудка, відповідаючи знач. як?, який?, в якому стані перебуває хто-, що-небудь?
    ◆ Що за хто, що — уживається при запитанні про якості, властивості предметів, осіб і т. ін. у знач. який.
  5. пит., розм. Виражає питання про кількість чого-небудь, відповідаючи знач. скільки?, яку суму? ◆ немає прикладів застосування.
  6. відносний. Приєднує підрядні речення: а) додаткові; б) підметові; в) (у сполуч. з часткою не) допустові.
    ◆ Що ж до кого, чого, то ... — коли стосується кого-, чого-небудь, то ...
  7. відносний. Приєднує підрядне означальне речення, відповідаючи знач. відносного займ. який. ◆ немає прикладів застосування.
  8. відносний. Приєднує підрядні речення: а) які вказують на наступність іншої дії, що доповнює попередню; б) які виражають наслідкові відношення, у знач. а це, і це. ◆ немає прикладів застосування.
  9. відносний. Уживається при зіставленні кількох підрядних підметових речень або членів речення з повторюванням займенника. ◆ немає прикладів застосування.
  10. відносний. Уживається у сполуч. з ім. та числ. у знач. кожний, всякий. ◆ немає прикладів застосування.
  11. також із співвідносним словом то. Уживається для приєднання підрядного речення або підрядної конструкції простого речення. ◆ немає прикладів застосування.
  12. відносний, перев. з інфін. Уживається в середині простого речення у функції додатка.
    ◆ Хоч би що́ кому — зовсім байдуже, однаково, не хвилює кого-небудь щось.
    ◆ Хоч ти йому́ що — не слухає, не сприймає нічого, залишається байдужим до всього хто-небудь.
  13. неознач. Уживається в знач. що-небудь, щось. скільки-небудь, дещо. ◆ немає прикладів застосування.
  14. означ., також у сполуч. з част. вже, то. Уживається в окличних реченнях у знач. дуже багато, велика кількість. ◆ немає прикладів застосування.
  15. Указує на ступінь вияву чого-небудь у знач. дуже, сильно, як, який. ◆ немає прикладів застосування.
  16. означ., розм. Уживається в риторичних питаннях і окликах при вираженні емоційної оцінки предмета, явища і т. ін. у знач. дуже великою, вищою мірою. ◆ немає прикладів застосування.
  17. вказ., у сполуч. з част. ось, от, он. Уживається для уточнення, роз'яснення висловлювання: а) перед повідомленням, переліком; б) у функції узагальнюючого слова, що вказує на здогад про щось, розгадку чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
  18. перев. з част. не. Уживається в окличних і питальних реченнях, а також у різних словосполученнях у знач. все, все без винятку, все підряд, всяке, різне.
    ◆ Хоч що — усе без винятку, будь-що.
  19. Уживається в риторичних питаннях і окликах у знач. запереч. займ. ніщо, нічого, а також іменників, що позначають негативні якості, властивості. ◆ немає прикладів застосування.
  20. Уживається в складі фразових сполучень із запереч. част.
    ◆ Що не що, а ... — хай там що, а ...; хоч там як, а ...


II

  1. з'ясувальний. Уживається для зв'язку підрядного додаткового з присудком або іншим членом головного речення. ◆ немає прикладів застосування.
  2. з'ясувальний. Приєднує підрядні додаткові речення, в яких з'ясовується причина, привід, мотиви якоїсь дії. ◆ немає прикладів застосування.
  3. з'ясувальний. Приєднує підрядні підметові речення. ◆ немає прикладів застосування.
  4. Приєднує підметові речення до головних, в яких підмет відсутній. ◆ немає прикладів застосування.
  5. з'ясувальний. Приєднує підрядні присудкові речення. ◆ немає прикладів застосування.
  6. з'ясувальний. Приєднує підрядні речення означальні. ◆ немає прикладів застосування.
  7. з'ясувальний. Приєднує підрядні речення способу дії. ◆ немає прикладів застосування.
  8. Приєднує підрядні речення, які характеризують ступінь вияву дії, стану або ознаки. ◆ немає прикладів застосування.
  9. з'ясувальний. Приєднує підрядні речення причини. ◆ немає прикладів застосування.
  10. розділ. Уживається при зіставленні членів речення або речень для посилення роздільності в чергуванні фактів, у знач. хоч, чи. ◆ немає прикладів застосування.
  11. відносний. Уживається для введення приєднувальних підрядних конструкцій, які доповнюють або розкривають зміст попередніх речень. ◆ немає прикладів застосування.
  12. часовий. Приєднує підрядні умовні речення із супровідними часовими значеннями; близький за знач. до спол. як тільки. ◆ немає прикладів застосування.
  13. умовний. Уживається для введення умовно-зіставних підрядних речень або зворотів до складного речення при співвідносному слові то в головному реченні, відповідаючи за знач. сл. наскільки, в якій мірі. ◆ немає прикладів застосування.
  14. порівняльний, нар.-поет. Приєднує підрядні порівняльні речення, виступаючи у знач. мов, немов, як. ◆ немає прикладів застосування.
  15. Приєднує порівняльний зворот у середині простого речення. ◆ немає прикладів застосування.
  16. приєднувальний, нар.-поет. Те саме, що "а" (див. а II 3)). ◆ немає прикладів застосування.
  17. Входить до складу підрядних сполучників: а) причинових: тому́ що, через те́ що, у зв'язку́ з тим, що, розм. зати́м що, тим що; б) часових: ті́льки що, розм. ті́лько що; в) допустових: хіба́ що, дарма́ що; г) наслідкового: так що; ґ) обмежувально-протиставних: так (та) що ж, ті́льки що, розм. що ті́льки; д) приєднувальних: не ті́льки що, розм. опрі́ч (окрі́м) то́го, що. ◆ немає прикладів застосування.


III част., розм.

  1. пит. Уживається на початку питального або окличного речення для вираження здивування, вагання, докору. || Уживається на початку питальних і окличних речень, які передбачають негативну відповідь.
    ◆ [А] що, коли́ (як); Що, якби́ — уживається для припущення можливості чого-небудь.
    ◆ Що ти (ви)! — виражає здивування чиїмись вчинками або словами.
  2. підсил. Уживається перев. на початку питального речення для наголошення на чому-небудь у знач., близькому до як? || Уживається для вирізнення, увиразнення чого-небудь.
    ◆ А що?; Ну що? — уживається в питальних реченнях для спонукання співрозмовника до відповіді у знач. як?, як там?, як справи?
    ◆ Та́к що — отже, з цього випливає.
    ◆ Ну [й] що ж; Так що́ — уживається перев. при звертанні у знач. ну як, отже.
    ◆ Що хо́чете, а ... — уживається при відвертій констатації чого-небудь.
  3. пит. Уживається в діалозі у функції слова-речення як відгук, відповідь на поставлене питання в знач., близькому до що таке?, що треба? || Уживається в діалозі як питальне слово-речення, що виражає подив із приводу почутого, заперечення чого-небудь несподіваного для когось або прохання повторити недочуте, незрозуміле.
    ◆ А [хіба́] що? — уживається як питальне слово-речення в діалозі при з'ясуванні мотивів, якими зумовлене запитання співрозмовника.
  4. підсил. Уживається разом з іншою часткою або вставним словом для заповнення паузи.
  5. підсил., нар.-поет. Уживається при зачинах у народних казках, а також піснях і творах, стилізованих під народну творчість.
  6. Уживається у складі фразових часток.
    ◆ Ось що вказівна част. — уживається для уточнення, роз'яснення чого-небудь у знач. знаєш, знаєте.
    ◆ Чи що модальна част. — уживається як вставне слово для вираження непевності, припущення у знач.: а) може, можливо; б) здається, точно не відомо; в) невже, хіба; г) мабуть, так буде краще.
    ◆ Що б модальна част. — уживається в окличних реченнях для вираження побажання у знач. хай, добре було б.
    ◆ Що ж модальна част. — уживається: а) в розповіді про що-небудь або переході до наступної події, картини і т. ін.; б) у діалозі для спонукання співрозмовника до відповіді на питання, до пояснення чого-небудь або виявлення свого ставлення до чогось; в) для вираження вимушеної згоди, примирення з чим-небудь, схвалення чогось.
    ◆ [[Що [ж] за]] оклично-підсил. част. — уживається в окличних або питальних реченнях для вираження: а) захоплення ким-, чим-небудь; б) здивування від чого-небудь несподіваного, неочікуваного; в) невдоволення ким-, чим-небудь.
  7. підсил. Уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння з префіксом най – для виділення, підсилення найвищої міри якості, відповідаючи за знач. сл. самий, найбільш, напр.: щонайактивніший, щонайвірніший, щонайдовше, щонайлегший, щонайпізніше тощо.


Приклади типового розмовного використання:

◆ Що ти готуєш на обід?

◆ Редактор підійшов до мене і запитав, що це означає.

◆ Я маю надію, що ти зрозумієш мене.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]