визнати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | ви́знав | ви́знаю | — | |
| Ти | ви́знав ви́знала | ви́знаєш | ви́знай | |
| Він Вона Воно |
ви́знав ви́знала ви́знало | ви́знає | — | |
| Ми | ви́знали | ви́знаєм(о) | ви́знаймо | |
| Ви | ви́знали | ви́знайте | ||
| Вони | ви́знали | ви́знають | — | |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ви́знаний | |||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Безособова форма | ви́знано | |||
ви́-зна-ти
Дієслово, доконаний вид, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: ви-; корінь: -зна-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
 |
Статтю слід доробити. Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
|