винительный
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Им. | вини́тельный | вини́тельная | вини́тельное | вини́тельные |
| Р. | вини́тельного | вини́тельной | вини́тельного | вини́тельных |
| Д. | вини́тельному | вини́тельной | вини́тельному | вини́тельным |
| В. | вини́тельного вини́тельный |
вини́тельную | вини́тельное | вини́тельных вини́тельные |
| Тв. | вини́тельным | вини́тельной | вини́тельным | вини́тельными |
| Пр. | вини́тельном | вини́тельной | вини́тельном | вини́тельных |
| Коротка | вини́телен | вини́тельна | вини́тельно | вини́тельны |
ви-ни́-тель-ный
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1*a.
Корінь: -вин-; суфікси: -и-тельн-; закінчення: -ый
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- знахідний ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??