предложный
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Им. | предло́жный | предло́жная | предло́жное | предло́жные |
| Р. | предло́жного | предло́жной | предло́жного | предло́жных |
| Д. | предло́жному | предло́жной | предло́жному | предло́жным |
| В. | предло́жного предло́жный |
предло́жную | предло́жное | предло́жных предло́жные |
| Тв. | предло́жным | предло́жной | предло́жным | предло́жными |
| Пр. | предло́жном | предло́жной | предло́жном | предло́жных |
| Кратк. форма | предло́жен | предло́жна | предло́жно | предло́жны |
пред-ло́ж-ный
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1*a.
Корінь: -предлож-; суфікс: -н-; закінчення: -ый
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- місцевий (як відмінок) ◆ немає прикладів застосування.
- прийменниковий
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??