восени

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

во-се-ни́
Прислівник, обставинний, часу; незмінний.

Префікс: в-; корінь: -осен-; закінчення: -и.

Вимова

• МФА: [wɔseˈnɪ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. тоді, коли буває осінь, осінньої пори ◆ Ранній світ борюкається з туманом, з дощем, з хмарами, […] вогко, мокро і важко. Так бува тілько восени. Панас Мирний, «Дома», 1928 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ По полях ми з Вишнею бродили // Восени, шукаючи зайців, // І бур'ян пожовклий, посивілий // Під ногами срібно хрупостів. М. Т. Рильський, «По полях ми з Вишнею бродили…», 9 листопада 1959 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: осінь прикметники: осінній

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: о́сенью (ru) Фінськаfi: syksyllä (fi)

Джерела

• Словник УЛІФ: восени