восени

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

во-се-ни́
Прислівник, обставинний, часу; незмінний.

Префікс: в-; корінь: -осен-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. тоді, коли буває осінь, осінньої пори [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Ранній світ борюкається з туманом, з дощем, з хмарами, […] вогко, мокро і важко. Так бува тілько восени. Панас Мирний, «Дома», 1928 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ По полях ми з Вишнею бродили // Восени, шукаючи зайців, // І бур'ян пожовклий, посивілий // Під ногами срібно хрупостів. М. Т. Рильський, «По полях ми з Вишнею бродили…», 9 листопада 1959 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]